красно

Приклад 1:
Отже, поки Ада виводить Перфецького по галі, знайомлячи з товарист­ вом, наш бородань рухається невхильно уздовж прецікавого столу з напоями й зимними перекусками, налягаючи на гощення безпосередньо під величавим образом «Зашлюб- лення Діви», красно зрихтованого пензлями Якуба Тінторетта, славного в XVI віці артисти-маляря. Подивились на нього та на образ — і в порядку, рушимо далі, слідом за правдивими героями оповіди.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Хочеться навести кілька фраз про те, як пішов на Україну закликаний турчин і як гетьмани не боронилися від нього: “А скоро весна зодягла землю травами і красно квітними злаками, приємними людському зорові, відразу отой ненаситний візантійський смок, що завжди жадає християнської крові, виставивши в полі свою Мохаметову хоругву на війну, свиснув грізним своїм наказом на обидва далеко розлеглі понтійські береги, закликаючи під ту хоругву своє зміїне кодло, магометан. І почали вони плюндрувати українську землю, а ми, запорожці, “поглядаючи здалеку на той занепад вітчизни оком нашого розуму, ніколи не могли без сердечного жалю вкусити хліба, а після денних трудів зажити спокійного опочинку, оскільки нас мучило й долягало, що через незгоду гетьманів доведеться нам оглядати повними сліз очима порожню й мертву матір нашу””.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 3:
— у‑уу, жах, дякую красно за такi пережиття, волiла б нiколи себе такої не знати! — щойно тодi, коли з хамською незворушнiстю — мужчина ж бо!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”