краник

1. Зменшувальна форма до слова “кран”: невеликий кран, пристрій для відкривання та закривання потоку рідини або газу в трубах, а також для регулювання сили цього потоку.

2. Розмовна назва водорозбірного сантехнічного пристрою, звичайно на кухні або в ванній кімнаті, з якого тече вода.

3. У техніці — невеликий клапан або пристрій для спуску рідини або газу з посудини, балона тощо (наприклад, газовий краник).

Приклади вживання

Приклад 1:
Подумала, може, коти побешкетували, поламали криничний краник. Я не казала, але криниці біля Франевої хати не було.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |