кранець

1. (морськ.) Пристрій у вигляді мотузки, покришки, пневматичної подушки або іншого еластичного предмета, що висить або закріплюється на борту судна для запобігання пошкодженням при швартуванні або зіткненні з причалом чи іншим судном.

2. (заст.) Невеликий дерев’яний бочонок або ящик для зберігання різних речей (наприклад, провізії, пороху).

3. (перен., розм.) Про повільного, незграбного або нездатного людину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |