кранець

[krɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (морськ.) Пристрій у вигляді мотузки, покришки, пневматичної подушки або іншого еластичного предмета, що висить або закріплюється на борту судна для запобігання пошкодженням при швартуванні або зіткненні з причалом чи іншим судном.

  2. (Техніка) –

    (заст.) Невеликий дерев’яний бочонок або ящик для зберігання різних речей (наприклад, провізії, пороху).

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про повільного, незграбного або нездатного людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кранець, р. кранця, д. кранцеві, з. кранець, о. кранцем, м. кранцеві, к. кранцю

Більше записів