Словник Української Мови
Буква
1. Повне та раптове руйнування, загибель, розпад чогось (підприємства, організації, системи, планів, надій).
2. Глибока поразка, провал у чійсь діяльності або житті; стан повного розладу, безвиході.
3. У медицині — раптовий, загрозливий для життя стан різкого падіння артеріального тиску та ослаблення серцевої діяльності.
Приклад 1:
Батько переживав імовірну втрату його як життєвий крах. Переніс інсульт, — ми боялися, що втратимо найдорожчу людину.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Після IХї світової війни, економічної кризи 30Хх років політична нестабільність, крах золотого стандарту і поява націоХÐîçä³ë ²². Òåîð³ÿ ³ ïðàêòèêà ì³æíàðîäíèõ åêîíîì³÷íèõ â³äíîñèí 238 нальних систем оподаткування створили істотні перешкоди для міжнаХ родного переміщення капіталів.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”