Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто займається крадіжкою, незаконно заволодіває чужим майном; злодій.
- (Література) –
Переносно: лукава, підступна людина, яка діє віроломно, обманом заволодіває чимось або позбавляє когось чогось.
- (Фольклор) –
У народній творчості (казках, легендах): фантастична істота, дух, що може викрадати речі, худобу або людей (наприклад, водяний крадій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крадій, р. крадія, д. крадієві, з. крадія, о. крадієм, м. крадієві, к. крадію