крачун

1. (у народних віруваннях) злий дух, демонічна істота, що, на думку суеверних людей, з’являється вночі, особливо під час Різдвяних свят, щоб псувати їжу, лякати людей або задушувати сплячих; часто ототожнюється з марою, домовим.

2. (зоол., діал.) великий хижий птах родини яструбових, зокрема беркут або інший великий орел.

3. (етн.) традиційна обрядова страва у вигляді печеного тіста, яку готували на Різдво або інші свята в деяких регіонах України.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |