Значення
-
(істор.) Угода або договір, особливо публічна обітниця або урочиста угода між релігійними громадами чи політичними силами; найчастіше стосується угод шотландських пресвітеріан (ковенантерів) у XVII столітті, спрямованих на захист своєї віри та політичних прав.
-
(фін., юр.) Сукупність обов’язкових умов, зобов’язань або обмежень, що містяться в кредитній, інвестиційній або емісійній угоді, які позичальник або емітент зобов’язаний дотримуватися протягом усього терміну дії договору (наприклад, обмеження на виплату дивідендів, підтримання певного рівня ліквідності тощо).
-
(рел.) Урочистий союз або завіт, особливо в протестантській теологічній традиції, що описує взаємини між Богом і людиною як двосторонню угоду (Божий завіт).
Правопис та відмінювання
н. ковенант, р. ковенанту, д. ковенантові, з. ковенант, о. ковенантом, м. ковенанті, к. ковенанте