дицентричний

[dɪt͡sɛntrɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (У біології, про хромосому) Така, що має дві центромери — спеціалізовані ділянки, до яких прикріплюються нитки веретена поділу під час клітинного поділу.

  2. (У мистецтві, архітектурі) Така, що має два центри, дві головні точки або осі симетрії; двоцентровий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дицентричний, р. дицентричного, д. дицентричному, з. дицентричного, о. дицентричним, м. дицентричнім

Більше записів