ковбик

[koʋbɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Власна назва українського прізвища.

  2. (заст., діал.) Невеликий дерев’яний посуд, бондарний виріб циліндричної або конусоподібної форми з кришкою, часто з ручкою, призначений для зберігання сипких продуктів (круп, борошна) або дрібних речей; скринька, скриня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ковбик, р. ковбика, д. ковбикові, з. ковбик, о. ковбиком, м. ковбикові, к. ковбику

Більше записів