дихламідний

1. (у ботаніці) такий, що має подвійну оцвітину, тобто складається з двох кілець: зовнішнього (чашечки) та внутрішнього (віночка).

2. (у давньогрецькій моді) такий, що стосується дихламіди — довгого прямокутного шматка тканини, який носили як верхній одяг, зазвичай закріплюючи на одному або обох плечах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |