Словник Української Мови
Буква
Котигорошок — ім’я головного героя української народної казки, могутнього богатиря, народженого від горошини, яку проковтнула його мати; узагальнена назва персонажа-символу народної сили та кмітливості.
Котигорошок — вид рослини, народна назва квіткової рослини з родини бобових (найчастіше чіни, Lathyrus) або дикого гороху.
Котигорошок — у народній мові: маленька, суха, зморшкувата горошина; також переносно про невисоку, кремезну, міцну людину.
Приклад 1:
«Корови ідуть крізь сонце…» Корови ідуть крізь сонце, і від золотого лева у них — золотаві очі і молоко золоте: Вої в гострих шоломах слухають пісню меду луки тугі на плечах — як вигнуті роги биків Летить джміль наче змій — покотилося теля, мов котигорошок А мальви цвітуть мальовано 2. «Були дерева тужаві…» Були дерева тужаві а ночі — імлаві була тихою зоря надвечірня: ішли волхви — стали ішли князі — стали і варяги ішли — стали: а сурма сурмить заливається 3.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”