1. Який стосується кішки (сімейства котячих), властивий їй; призначений для кішок.
2. Який належить до родини котячих (Felidae) ряду хижих ссавців, до якої входять, зокрема, кіт, лев, тигр, пантера тощо.
котячий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Звідти востаннє поглянула на рись, на характерний котячий усміх її самовдоволеної морди — і посміхнулась у відповідь. Ми полюбляли навідуватись до вільшаника, спостерігати за тетеруками.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикметник () |