котурни

1. Високі дерев’яні підбори або платформи, що кріпляться до взуття, які використовували актори в античному театрі для збільшення зросту та надання урочистості постаті.

2. (переносне значення) Показна величність, надмірна пихатість, нещирість у поведінці або творчості; те, що надає комусь або чомусь несправжньої значимості (наприклад: *сходити з котурнів, говорити з котурнів*).

Приклади вживання

Приклад 1:
Та віддаючи данину талантові й чесності громадянської позиції автора «Собору», не слід забувати, що загалом його творчість ідейно і стилістично вписується у неприйнятні сьогодні парадигми соціалістичного реалізму (романтичні котурни, запоетизованість, конструювання дійсности на догоду ідеології). Щодо цього повністю солідаризуюся з думкою Ю. Шереха-Шевельова, висловленою ще в 50-х роках минулого століття у статті «Здобутки і втрати української літератури: з приводу роману О. Гончара „Таврія“» (див.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |