коцюрга

[kot͡sjurɦɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Невеликий, часто незграбний або неохайний човен, човник.

  2. (Техніка) –

    (перен., розм.) Про повільний, незграбний транспортний засіб (автомобіль, візок тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., розм., зневажл.) Про повільну, незграбну або неохайну людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коцюрг, р. коцюрга, д. коцюргові, з. коцюрга, о. коцюргом, м. коцюргові, к. коцюргу

Більше записів