коч

[kot͡ʃ] None

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Невелике дерев’яне морське або річкове судно з однією або двома щоглами, здатне долати кригу, що використовувалося в XI–XIX століттях поморами та козаками для плавання по Північному Ледовитому океану, Каспійському, Охотському морях та сибірських річках.

  2. (Техніка) –

    (діалектне, переважно західні регіони) Віз із підвищеними, розсувними боковиками для перевезення сіна, соломи, гною; сіничка, грабарка.

Більше записів