1. (діал.) Великий дерев’яний глечик або діжка з однією ручкою, часто використовувався для води, молока або сипучих продуктів.
2. (перен., розм.) Про людину, яка багато їсть або п’є; обжеруха.
3. (власна назва) Прізвище українського походження.
коцюба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Поривач — кочерга, коцюба. Пороти — різати («чьо мене, брє, пореш без ножа?»); розтинати («на животі був хрест, бо навхрест пороли та позшивали»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
– 523 Кохан – 352 Коханенки (Євген і Климентина) – 386 Коханенко Євген – 130 Ñïèñ ³ìåí/ 559 Коханова Климентина – 352 Коцебу (Kotzebue) Август Фрідріх Фердинанд – 30, 60, 87, 138, 166, 214, 246, 281, 528, 536 Коцовський Володимир – 32, 36, 100, 111, 114, 126, 290, 291, 310, 345, 358 Коцюба Михайло – 109, 163, 168, 326 Кравченко Уляна – 363 Кравчуківна Ванда (Сеник-Петрови- чева) – 114, 540 Кравчуківна Філомена див. Лопатинська Філомена Кравчук-Лопатинська Філомена див.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”
Частина мови: іменник (однина) |