коцюба

[kot͡sjubɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Великий дерев’яний глечик або діжка з однією ручкою, часто використовувався для води, молока або сипучих продуктів.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Про людину, яка багато їсть або п’є; обжеруха.

  3. (Лінгвістика) –

    (власна назва) Прізвище українського походження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коцюба, р. коцюби, д. коцюбі, з. коцюбу, о. коцюбою, м. коцюбі, к. коцюбо

Більше записів