1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (Діал., західні регіони) Тепла, часто вовняна, ковдра або покривало, яким вкриваються.
коць
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Килим великий та хороший положили на кришу у трунi, а коць[14] важкий, з розводами i посерединi великий орел, так той послали на мари пiд труну, i щоб усе те пiшло на церков божу за душу помершої. Далi Настя стала роздавати iз скринi усе добро, яке було: що дiвоче, — чи плахточку, чи запасочку, чи сорочечку, чи хусточку, чи що-небудь — роздавала вбогим дiвчатам та сиротам, що нi батька, нi матерi i що їм нiгде узяти; — а жiноче, — то серпанки, то очiпочки бiленькi, то платки на голову, що було наготовлено її дочечцi, — таким же жiночкам та удовам, усе вбогим; так що яка-то велика скриня були повнiсiнька, а тут тобi хоч би що зосталося; усе пороздавала i скриню вiддала на церков божу; i подушки, i рядна, — усе позбувала й царство небесне Марусi i за душу свою i Наумову; а далi i каже, перехрестившись: — Слава тобi, господи, що було що роздати за душу моєї милої Марусеньки i обдiлити добрих людей.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
[14] Коць — рiд килима.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |