Древослів

Словник Української Мови

костяничний

[kostjɑnɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Стосовний до костяниці (рідкісна рослина з родини розових, що має червоні їстівні плоди), властивий їй.

  2. (Ботаніка) –

    Призначений для збору, переробки або торгівлі костяницею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. костяничний, р. костяничного, д. костяничному, з. костяничного, о. костяничним, м. костяничнім

Більше записів