Древослів

Словник Української Мови

костерник

[kostɛrnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна назва рослини з родини злакових, що має наукову назву Bromus, відомої в народі як костриця або житвиця.

  2. (Історія) –

    Застаріла назва людини, яка займається випалюванням деревного вугілля у лісі (курені).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. костерник, р. костерника, д. костерникові, з. костерника, о. костерником, м. костерникові, к. костернику

Більше записів