Словник Української Мови
Буква
1. Період косіння трав, злаків або інших сільськогосподарських культур; сама робота з їх збирання шляхом косіння.
2. Місце, де косять траву або хліб; поле, на якому триває або відбулося косіння.
3. Застаріла назва місяця липня, пов’язана з піком косових робіт.
Приклад 1:
13 березня 1935 Косовиця Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”