космополітизм

Ідеологічна течія, що визнає людину «громадянином світу» та проголошує першочерговість загальнолюдських цінностей і інтересів над національними, часто з запереченням національного суверенітету та патріотизму.

У політичному та ідеологічному вжитку радянської доби — негативно забарвлена характеристика ідей та дій, що, на думку офіційної ідеології, заперечували національні традиції та патріотизм у слідуванні «буржуазним» західним зразкам; синонім безбатченківщини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Радюк побув рік в університеті і вже скинув з себе той космополітизм або великорущину, якою надаряє нашу молодіж великоруська гімназія. Європейські ідеї й наука показали йому новий світ, нове живоття.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |