космополіт

1. Людина, яка вважає себе громадянином світу, не пов’язує себе виключно з жодною нацією чи державою та дотримується ідей космополітизму.

2. Заст. Тварина або рослина, що поширені по всьому світу або на більшості його територій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Подібно ж у Полтаві космополіт і напівмоскаль С[троні]н (згаданий учитель мій, у котрого я побачив М. Вовчка) перекладав на українське фонетичний «Букварь» Золотава В 1862 р. його арештовано і вислано в Архангельську губернію за «намерение отделить Малороссию»!!!. Додам, що дехто з нас, я, напр., не згоджувавсь на дуже вже гострий виступ українофілів проти поляків, в чому деякі українофіли зближались навіть з російськими офіціалами.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |