Значення
- (Історія) –
(історичне) Грошова система, грошова одиниця, валюта; гроші, кошти.
- (Економіка) –
(застаріле) Вартість, ціна чогось; витрати, видатки на щось.
- (Лінгвістика) –
(усталене словосполучення) У виразі “на кошт” — за рахунок, за допомогою, коштом когось або чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кошт, р. кошту, д. коштові, з. кошт, о. коштом, м. кошті, к. коште
Походження слова (Етимологія)
Слово «кошт» означає гроші, капітал, витрати або видатки. Воно прийшло в українську мову через польське посередництво з німецької, де середньоверхньонімецьке «koste» (або «kost») означало «утримання, витрати, вартість, ціна». Це німецьке слово походить від середньолатинського «costus» або «costa» (видаток, витрата), яке пов’язане з дієсловом «costare» (бути вартим, коштувати). Своєю чергою, «costare» походить від латинського «constare», що означає «стояти разом, бути незмінним, складатися з чогось, коштувати». Це латинське слово утворене за допомогою префікса «con-» (разом) від дієслова «stare» (стояти), яке є спорідненим з праслов’янським «stati» та українським «стати». Таким чином, слово «кошт» має глибоке коріння, пов’язане з поняттям стійкості та вартості.