1. Той, хто займається косінням (скошуванням трави, злаків тощо) за допомогою коси; косарь.
2. Розмовна назва грошової купюри номіналом 100 гривень.
3. Рідкісна назва великого комаха родини коників — кобилки степової (Anacridium aegyptium).
косар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
13 березня 1935 Косовиця Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
[Між 19 і 30 травня 1847, С.-Петербург] XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде!
— Семенко Михайль, “Кобзар”
Частина мови: іменник (однина) |