Значення
- (Лінгвістика) –
Довге жіноче волосся, заплетене в одну або кілька пасмів, що звиваються разом.
- (Геологія) –
Довгий вузький піщаний намив, що йде від берега або з’єднується з ним одним кінцем, утворений морськими течіями або хвилями.
- (Техніка) –
Сільськогосподарське знаряддя для ручного скосування трави, злаків тощо, що складається з довгого вигнутого леза (полотна), насадженої на дерев’яну ручку (косовище).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кос, р. коса, д. косові, з. коса, о. косом, м. косі, к. кос
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘коса’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘чесати’ (розчісувати, дряпати). Спочатку воно означало щось розчесане, розділене на пасма, звідки розвинулися значення ‘заплетене волосся’ та ‘сільськогосподарське знаряддя для зрізання трави’. Цей самий корінь дав також слова ‘чесати’, ‘чесання’ та інші.