Словник Української Мови
Буква
1. Мати щось у своєму розпорядженні, вживати щось для певної мети, застосовувати на практиці.
2. Отримувати вигоду, перевагу або задоволення від чогось; мати можливість вживати щось.
3. Бути об’єктом чиїхсь дій, перебувати у вжитку, застосовуватися (про предмети, знаряддя тощо).
4. Мати право або можливість чимось розпоряджатися, володіти чимось на певних умовах.
5. Бути популярним, знаходити попит, визнання (про ідеї, методи, вироби).
6. Мати статеві стосунки (зазвичай про чоловіка).
Приклад 1:
Людина практична і напрочуд енергійна, з природним розумом, що компенсувало брак систематичної освіти, талановитий господарник, якщо користуватися сучасною лексикою, він кожну справу, за яку брався, доводив до пуття. Як організатора і директора Вінницького музею я знаю його лише опосередковано — з розповідей інших, з фотографій і документів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Я вільна користуватися ними, як захочу. Мене цікавить лише, наскільки в них великі foreskins.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Ми маємо потребу користуватися ними, коли нам захочеться, ясно?.. Тобі суми, ця дивна команда пе регрупувалася і зайняла всі підступи до подіюму… Ніхто й не зауважив, коли саме, в яку мить і після яких слів доповідачки, а також з якого і з чийого боку полетіла перша книга — поважний томище in quarto.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”