користування

[korɪstuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Загальне) –

    Дія за значенням дієслова “користуватися”; використання чогось для певної мети, отримання вигоди або задоволення від чогось.

  2. (Юриспруденція) –

    Право або можливість застосовувати, використовувати щось у своїх інтересах, часто у юридичному контексті.

  3. (Юриспруденція) –

    Стан, коли хтось має щось у постійному вжитку, розпоряджається чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. користування, р. користування, д. користуванню, з. користування, о. користуванням, м. користуванні, к. користування

Більше записів