Значення
- (Історія) –
Приватна особа, яка отримала від держави офіційний дозвіл (каперське свідоцтво) на захоплення та пограбування кораблів ворожих країн під час війни; капер.
- (Історія) –
Пірат, морський розбійник, який діє незаконно, без дозволу будь-якої держави (у цьому значенні часто вживається як синонім до «пірат» або «флібустьєр»).
- (Історія) –
Командир або член екіпажу такого судна; також саме судно, озброєне для каперства або піратства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корсар, р. корсара, д. корсарові, з. корсара, о. корсаром, м. корсарі, к. корсаре
Походження слова (Етимологія)
Слово «корсар» походить від італійського «corsaro», що, своєю чергою, походить від латинського «cursus» — «біг, похід, плавання». Спочатку так називали морських розбійників, які діяли за дозволом своєї держави (каперів), а згодом — будь-яких піратів. В українській мові слово з’явилося через західноєвропейські мови, зокрема французьку чи німецьку.