пірат

1. Морський розбійник, який займається піратством — незаконним захопленням, пограбуванням або знищенням торгових, рибальських та інших суден у відкритому морі.

2. Той, хто незаконно копіює та поширює авторські твори (літературні, музичні, програмні продукти тощо), порушуючи права інтелектуальної власності.

3. У переносному значенні — про людину, яка безцеремонно присвоює собі чужі ідеї, винаходи або порушує установлені правила в будь-якій сфері діяльності.

4. У історичному та політичному контексті — учасник недержавних, часто нерегулярних, збройних формувань, що діють на морі з дозволу якоїсь держави (капер, корсар, приватир).

Приклади вживання

Приклад 1:
Невольнича муза ~396 ÄÐÓÆÎÊ він сам прийшов зі своїм іменем з чорною плямою через голову проте назва Пірат не прижилася хоч і вдушив кілька сусідських курок тепер має пристойну будку і дефіцитний ланцюг присланий аж із другого кінця держави куняє Дружок на осонні та зривається нагло вчувши наше приближення кидається діловито на всі боки вдає злючого проганяє уявних телят із грядок горобців з огорожі Карпат,або Посельська книжка 397~ÌÓÐÊÎ істота випещена вічно подряпаними руками господині із крихітного звірятка у велетенського поважного кота що взимку просипає пишне футро головне ім’я Мурко хоч має ще десяток титулів і прізвиськ у листах написаних від його імені деяким неповнолітнім особам однак не здогадується про це байдужий до слави жмурко та вседтаки між сновидіннями вимагає гонорару натурою останнім часом складає книгу крилатих муркотів І. Калинець. Невольнича муза ~398 стерпить і це тільки б не пропонувати прогулянку за вкриті памороззю двері Карпат,або Посельська книжка 399~ÐÀÍÎÊ відчиняємо голубі віконниці наче царські врата диво ввіходить у бідну яскиню сонця зіслання над нами людьми і котом над столом і хлібом над етажеркою і печею золотими язичками дух святий сяє в яку глухомань забиваються моторошні сни в яких норах пропадає тьма гріховна де притулився як тінь сибірський домовик тільки чистим поглядом відгорнувши фіранку можна вітати І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |