корпоратизм

1. Соціально-економічна система, заснована на організації суспільства через професійні корпорації (об’єднання), які регулюють економічну діяльність та представляють інтереси своїх членів, часто за участю держави.

2. Політична ідеологія або практика, що виступає за таку систему, в якій основною одиницею суспільної організації є корпорація (професійна, промислова тощо), а не індивід або клас.

3. У сучасному негативному значенні — практика або культура великих корпорацій, що характеризується бюрократією, прагненням до максимізації прибутку, часто всупереч інтересам суспільства або працівників; корпоративний егоїзм.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вирізняли «людей ямато» також клановий корпоратизм, повага до вождів, дисциплінованість, войовничість і етнічна чванливість — саме завдяки цим рисам пришельці змогли відвоювати для себе землю у кровожерливих кумасо, войовничих ідзумо, невловимих ама та численних айнів. З появою металів, рисівництва, комплексного сільського господарства тощо значно зріс обсяг додаткового продукту, шо його виробляла острівна економіка, і, як наслідок, наприкінці І тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |