коронований
[koronoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Історія) –
Який пройшов обряд коронації, отримав корону як символ верховної влади монарха.
- (Література) –
Переносно: той, хто визнаний найкращим, найвидатнішим у певній галузі, отримав вищу відзнаку або славу; увінчаний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коронований, р. коронованого, д. коронованому, з. коронованого, о. коронованим, м. коронованім