коронний
[koronnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Історія) –
Який стосується корони як символу монаршої влади, належить до неї або пов’язаний із нею.
- (Історія) –
Який належить державі, є державним (у монархічних країнах, зокрема в історичному контексті).
- (Лінгвістика) –
Який є найважливішим, найкращим, найхарактернішим або найсильнішим; основний, головний, найвідоміший (переносне значення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коронний, р. коронного, д. коронному, з. коронного, о. коронним, м. короннім