коронковий
[koronkoʋɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Історія) –
Який стосується корони (діадеми) як символу влади монарха, пов’язаний з нею.
- (Ботаніка) –
Який має форму корони, віночка або схожий на них; віялоподібний.
- (Медицина) –
У стоматології: який стосується корони зуба, призначений для неї (наприклад, коронковий протез).
- (Техніка) –
У техніці: який стосується коронки (верхньої частини інструмента, деталі), наприклад, коронкове свердло.
- (Геологія) –
У геології: який стосується верхнього шару породи, що безпосередньо підлягає вибою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коронковий, р. коронкового, д. коронковому, з. коронкового, о. коронковим, м. коронковім