коронковий

[koronkoʋɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Який стосується корони (діадеми) як символу влади монарха, пов’язаний з нею.

  2. (Ботаніка) –

    Який має форму корони, віночка або схожий на них; віялоподібний.

  3. (Медицина) –

    У стоматології: який стосується корони зуба, призначений для неї (наприклад, коронковий протез).

  4. (Техніка) –

    У техніці: який стосується коронки (верхньої частини інструмента, деталі), наприклад, коронкове свердло.

  5. (Геологія) –

    У геології: який стосується верхнього шару породи, що безпосередньо підлягає вибою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коронковий, р. коронкового, д. коронковому, з. коронкового, о. коронковим, м. коронковім

Більше записів