коронка

[koronkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Зменшувальна форма до слова “корона”: невелика корона, декоративний головний убір, що символізує владу або високе становище.

  2. (Медицина) –

    Верхня частина зуба, вкрита емаллю, що виступає над яснами.

  3. (Медицина) –

    Стоматологічне протезування: штучний металевий, керамічний або комбінований покрив, що відтворює природну форму зуба та міцно фіксується на його підготовленій основі.

  4. (Техніка) –

    Технічна деталь: металевий наконечник (наприклад, на шнурі, кабелі, електроді), а також верхня частина поршня у двигуні.

  5. (Ботаніка) –

    Частина листяка у квітці, сукупність пелюсток, що утворюють віночок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коронка, р. коронки, д. коронці, з. коронку, о. коронкою, м. коронці, к. коронко

Більше записів