1. Приміщення для утримання корів, хлів для великої рогатої худоби.
2. Робітник, який доглядає за коровами, пастух або дояр, що працює з великою рогатою худобою (заст., розм.).
корівник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Праворуч — дебела комора з омшаником, повітка для коней, корівник, стіжок сіна, обгороджений латами, ще якісь будівлі. Ліворуч — город, теж обгороджений в одну лату, ще й глечик стирчить на ближнім стовпці.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |