корівник

[koriʋnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Приміщення для утримання корів, хлів для великої рогатої худоби.

  2. (Сільське господарство) –

    Робітник, який доглядає за коровами, пастух або дояр, що працює з великою рогатою худобою (заст., розм.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корівник, р. корівника, д. корівникові, з. корівник, о. корівником, м. корівникові, к. корівнику

Синоніми & Антоніми

Більше записів