корінцевий
[korint͡sɛʋɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Ботаніка) –
Стосовний до корінця (у значенні: нижня частина стовбура дерева разом із прилеглими до неї коренями та сусідньою ділянкою ґрунту), що використовується як паливо або матеріал; властивий корінцю, призначений для нього.
- (Ботаніка) –
Стосовний до корінця (у значенні: масивна нижня частина чогось, основи), що є основою, опорою; розташований біля основи, найнижчий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корінцевий, р. корінцевого, д. корінцевому, з. корінцевого, о. корінцевим, м. корінцевім