коріннячко

[korinnjɑt͡ʃko] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Коріннячко — зменшувально-пестлива форма від слова “корінь”, що вказує на невеликий, тонкий або молодий корінь рослини.

  2. (Лінгвістика) –

    Коріннячко — у переносному значенні: символ або ознака початку, зародження чогось, основа, джерело (наприклад, “коріннячко традиції”).

  3. (Лінгвістика) –

    Коріннячко — у фольклорі або діалектах може вживатися як метафора нащадка, продовжувача роду, “кореня” родини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коріннячко, р. коріннячка, д. коріннячку, з. коріннячко, о. коріннячком, м. коріннячку, к. коріннячко

Більше записів