Древослів

Словник Української Мови

кореєць

[korɛjɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Представник основного населення Корейського півострова, корінний житель Кореї або особа корейської національності.

  2. (Ботаніка) –

    Рослина з родини злакових (Sorghum), що вирощується як зернова культура та на силос; сорго.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кореєць, р. корейця, д. корейцеві, з. корейця, о. корейцем, м. корейцеві, к. корейцю

Більше записів