Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне прізвище українського походження, утворене від слова «корінь».
- (Ботаніка) –
(діал., західні регіони) Зменшувально-пестлива форма від загальновживаного слова «корінь» для позначення невеликого корінця, корінчика рослини.
- (Ботаніка) –
(спец., ботаніка, діал.) Місцева назва для певних видів коренеплодів або рослин з потужним корінням, наприклад, пастернаку, окремих видів буряків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коренюка, р. коренюки, д. коренюці, з. коренюку, о. коренюкою, м. коренюці, к. коренюко