кореневий
[korɛnɛʋɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Ботаніка) –
Який стосується кореня рослини, належить до нього або утворений ним.
- (Філософія) –
Який є основою, джерелом, найважливішою частиною чогось; фундаментальний, первинний.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: який стосується кореня слова, тобто його основної, непохідної частини, що несе лексичне значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кореневий, р. кореневого, д. кореневому, з. кореневого, о. кореневим, м. кореневім