коренебульбоплід

Модифікований підземний орган деяких рослин, що поєднує ознаки коренеплода та бульби, утворюючись внаслідок потовщення головного кореня та нижньої частини стебла, і призначений для накопичення поживних речовин (наприклад, у георгини, батату).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |