коренеутворювальний

[korɛnɛutʋorjuʋɑlʲnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який стосується утворення коренів рослин або сприяє їхньому формуванню.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці: такий, що стосується утворення кореня (основи) слова або бере участь у цьому процесі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коренеутворювальний, р. коренеутворювального, д. коренеутворювальному, з. коренеутворювального, о. коренеутворювальним, м. коренеутворювальнім, к. коренеутворювальний

Більше записів