коренеутворення

Процес утворення нових коренів у мові, зокрема шляхом виділення кореня з похідних слів або запозичення з інших мов.

Розділ мовознавства, що вивчає закони та способи виникнення нових кореневих морфем.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |