Древослів

Словник Української Мови

коренепорослевий

[korɛnɛporoslɛʋɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (про рослини) Який утворюється з кореневої порослі або розмножується кореневими паростками.

  2. (Ботаніка) –

    (у лісівництві) Пов’язаний з відновленням деревостану за допомогою кореневої порослі, що виникає від пнів після рубки чи пошкодження дерева.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коренепорослевий, р. коренепорослевого, д. коренепорослевому, з. коренепорослевого, о. коренепорослевим, м. коренепорослевім, к. коренепорослевий

Більше записів