1. Властивість рослинних органів (наприклад, пагонів, листків) мати зовнішню схожість із коренем за формою або функціями.
2. У ботаніці — морфологічна ознака, що виражається у набуванні будь-якою частиною рослини вигляду, структури або ролі, характерної для кореня.