Древослів

Словник Української Мови

коренеподібність

[korɛnɛpodibnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Властивість рослинних органів (наприклад, пагонів, листків) мати зовнішню схожість із коренем за формою або функціями.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці — морфологічна ознака, що виражається у набуванні будь-якою частиною рослини вигляду, структури або ролі, характерної для кореня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коренеподібність, р. коренеподібності, д. коренеподібності, з. коренеподібність, о. коренеподібністю, м. коренеподібності, к. коренеподібносте

Більше записів