коренеплід

[korɛnɛplid] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Підземна частина рослини, що потовщена внаслідок відкладення запасних поживних речовин (крохмалю, цукру тощо) і виконує функцію вегетативного розмноження; кореневий плід (наприклад, буряк, морква, ріпа).

  2. (Ботаніка) –

    Рослина, що утворює таку потовщену кореневу частину, яка використовується в їжу людиною або на корм тваринам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коренеплід, р. коренеплоду, д. коренеплодові, з. коренеплід, о. коренеплодом, м. коренеплоді, к. коренеплоде

Більше записів