1. (лінгв.) Такий, що знаходиться у відношенні взаємної відповідності, взаємозв’язку з іншим елементом мови; співвідносний (наприклад, про пари сполучників: якщо — то, хоч — але).
2. (лог.) Такий, що виражає логічне відношення взаємної обумовленості між поняттями, судженнями.
3. (загальновживане) Взаємопов’язаний, взаємозалежний, що перебуває у співвідношенні з чим-небудь.