корелятивний
[korɛljɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Такий, що знаходиться у відношенні взаємної відповідності, взаємозв’язку з іншим елементом мови; співвідносний (наприклад, про пари сполучників: якщо — то, хоч — але).
- (Логіка) –
(лог.) Такий, що виражає логічне відношення взаємної обумовленості між поняттями, судженнями.
- (Лінгвістика) –
(загальновживане) Взаємопов’язаний, взаємозалежний, що перебуває у співвідношенні з чим-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корелятивний, р. корелятивного, д. корелятивному, з. корелятивного, о. корелятивним, м. корелятивнім