Значення
- (Лінгвістика) –
У логіці та лінгвістиці — поняття, слово або конструкція, що знаходяться у взаємній (корелятивній) залежності з іншими, утворюючи пару або ряд, де один член передбачає наявність іншого (наприклад, “як… так і”, “чи… чи”, “ні… ні”).
- (Математика) –
У статистиці — величина або показник, що перебуває у кореляційному зв’язку з іншою величиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корелятив, р. корелятиву, д. корелятивові, з. корелятив, о. корелятивом, м. корелятиві, к. корелятиве