корелятив

1. У логіці та лінгвістиці — поняття, слово або конструкція, що знаходяться у взаємній (корелятивній) залежності з іншими, утворюючи пару або ряд, де один член передбачає наявність іншого (наприклад, “як… так і”, “чи… чи”, “ні… ні”).

2. У статистиці — величина або показник, що перебуває у кореляційному зв’язку з іншою величиною.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |