корелятор

[korɛljɑtor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Математика) –

    У статистиці та математиці — величина або показник, що вимірює тісноту та напрямок зв’язку між двома або більше змінними (наприклад, коефіцієнт кореляції).

  2. (Фізика) –

    У фізиці, зокрема квантовій механіці та фізиці частинок — математичний оператор або функція, що описує зв’язок (кореляцію) між станами системи у різних точках простору та часу.

  3. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві (зокрема в теорії актуального членування речення) — частинка або сполучник, що вказує на логічний зв’язок між частинами висловлювання (наприклад, протиставлення, пояснення).

  4. (Техніка) –

    У техніці та обробці сигналів — пристрій або алгоритм, який виявляє взаємозв’язок (кореляцію) між двома сигналами або порівнює сигнал із заданим зразком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корелятор, р. корелятора, д. кореляторові, з. корелятор, о. корелятором, м. кореляторі, к. кореляторе

Більше записів