корчмар

1. Власник або орендар корчми, шинкар.

2. Заст. Той, хто виготовляє та продає спиртні напої; винокур, бровар.

Приклади вживання

Приклад 1:
Корчмар, вирлоокий, з цапиною борідкою, хотів повести гетьмана до окремого ванькирчику, але гетьман сів за столик, який корчмар поспішливо витер фартухом. — Є пиво добре, є токай, — нахилившись, зашепотів він.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |